Українське велике прання страшніше за атомний вибух

Автор: Таїсія КИРИЛОВСЬКА

Газета  "Молодий Буковинець"

Чому відомі у всьому світі порошки на зразок «Аріелю» чи «Тайду» підозріло дешевий в Україні, аніж за кордоном? Є логічна відповідь: там під час виробництва цих пральних засобів не використовують шкідливих фосфатів. За безпечні дорогі технології люди розраховуються відповідними грошима. А ось застарілі технології та продукцію спритники збувають країнам, котрим байдуже до здоров'я своїх громадян. Справді, якщо такі є, то навіщо «добру» пропадати: і закордонні ділки з непотребу зиск мають, і вітчизняні посередники та лобісти «косять капусту». Звісно, такою стратегічно ходовою продукцією опікуються не дрібні пішаки.

«Мертва вода» - не з казки, а від пральних порошків

У 50-70 роках минулого століття знизилася народжуваність, а також погіршився екологічний стан водоймищ і якість питної води. Лікарі забили на сполох. Основною з причин визначили широке застосування фосфатних пральних засобів.
Через сполуки фосфору вода починає, як кажуть у народі, цвісти, тобто перетворюється буквально на мертву. Фосфати, що потрапляють зі стічними водами у каналізаційні очисні споруди в концентрації понад 5 г/т, повністю пригнічують біологічні функції мікроорганізмів активного намулу, псують очисні системи і потрапляють у природне середовище. Вони не тільки біологічно не розпадаються, але й у сполученні з поверхнево-активними речовинами (ПАР), компонентами порошків, стають ще більш стійкими.

Комбінація окремих видів ПАР з фосфатами під час ручного прання спричиняє алергії та дерматози, сприяє проникненню через клітини шкіри токсичних хімікатів. Вони долають усі захисні бар'єри, потрапляють у кров, знищують червоні кров'яні тільця. Наслідки для людини аналогічні іонізуючому опроміненню. Тому фосфатні пральні засоби отримали назву «домашній міні-Чорнобиль».

На Заході перуть без фосфатів

Отже, було доведено, що єдиним реальним способом попередження екологічної катастрофи світових водоймищ є: не допускати, щоби у них потрапляли фосфати і азот. Більшість цивілізованих країн на законодавчому рівні спочатку обмежують (з 1975р.), а з 1985 р. повністю забороняють виробництво та застосування фосфатних пральних засобів. Чого вони цим досягли? Є свідчення медичної статистики про різке зменшення темпів зростання захворювань серед людей, більшість річок і озер цих країн (Рейн, Сена, Міссісіпі, Міссурі, Мічиган та інші) відтворили природний біологічний баланс, а питна вода відповідає нормам безпеки не менше ніж за 160 показниками в Європі і за більш ніж 300 у США. За останні 10-15 років в акваторіях морів ЄС вилов риби збільшився у 5-7 разів і тепер знаходиться на рівні, що відповідає попиту ринку.

Україна, яка має «спадок» Чорнобиля, повинна була б однією з перших законодавчо заборонити отруювати свій народ ще й пральними засобами, яким, навпаки, дозволено широку рекламу. Україна перетворилася, по суті, на відстійник токсичних речовин, заборонених для використання у понад 40 країнах світу. Вона досі продовжує застосовувати небезпечні фосфатні пральні порошки - імпортні (35%), українські (30%) і «палені» (35%) підпільного виробництва.
У цивілізованих країнах здійснюються дослідження зі створення пральних засобів третього покоління за безпекою (без цеолітів та сульфатів), тим часом в екологічно і так забрудненій Україні іноземні фірми будують нові заводи для виробництва фосфатних порошків.

«Навіщо платити більше?»

І усе це при тому, що саме в Україні вперше у світі групою вчених і практиків із Сімферополя створено рецептуру, технологію і обладнання для виробництва безпечних пральних засобів третього покоління. Аналогів у світі поки що немає! Вони не містять у собі небезпечних - фосфату, хлору, сульфатів, силікатів, азоту, цеолітів, магнію, бору, а концентрація ПАР у 2-5 разів нижча за екологічні норми. Крім цього, не спричиняють алергії, подразнення шкіри і органів дихання. Споживчі та гігієнічні властивості цих засобів не тільки відповідають європейським вимогам, але за деякими показниками перевищують їх. Ці дані отримані від численних споживачів у Криму (майже 5 років там користуються продукцією фірми «Дакос»), під час досліджень, здійснених в Україні, ЄС, Польщі, Данії, Норвегії, Німеччині, Канаді, США, НАТО і Австралії. Рецептура, технологія виробництва і обладнання мають Патент на винахід з абсолютною світовою новизною (Швейцарія, Женева WO 02/077141 А1 від 2002 р.). Собівартість продукції кримчан набагато нижча за аналогічну західну, тому сімферопольські порошки коштують дешевше - у межах 2-3 гривень

Норвезька фірма «Under» вже заявила, що рівень наукової і практичної розробки «Дакоса» роблять честь будь-якій країні. Та, на жаль, тільки не Україні: попри те, що реально існують всі матеріально-технічні умови для переходу на виробництво безпечної хімічної продукції, у нас продовжує лютувати фосфатний терор.Свого реального виробника ніхто не визнає і не підтримує. А навіщо, коли легше робити гроші вже випробуваним шляхом?!

Украй забруднена природа і вимоги світової спільноти рано чи пізно змусять нас відмовитися від застосування фосфатів. Ось тоді ми знову повеземо вже безпечні пральні засоби з-за кордону, впроваджені там, зокрема, і за нашими ж технологіями. Тільки тоді усе це обійдеться нам сторицею.

Використано матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні токсикологічні та санітарно-епідеміологічні аспекти поводження з відходами» (вересень, 2003 р., Київ) та Парламентських слухань (13 січня 2003 р.) і Дня Уряду (14 січня 2003 р.).

КОМЕНТАР СПЕЦІАЛІСТА
Геннадій КЛИМЕНКО, вчений секретар Національного центру поводження з небезпечними відходами Міністерства охорони навколишнього середовища (м. Київ):
- Питання небезпечності фосфатних пральних засобів вивчається і Верховною Радою, і Кабінетом Міністрів України, і Міністерством охорони навколишнього середовища. Екологи та науковці неодноразово обговорювали його на регіональних та міжнародних науково-практичних конференціях. Але до розв'язання проблеми ще далеко. Надзвичайно цінний і важливий винахід кримчан вже дає позитивні результати. За декілька років використання безфосфатних пральних порошків фірми «Дакос» (за даними «Крим-комунпроекту») в річці Салгир, поблизу Сімферополя, на 20% зменшився вміст фосфатів і значно поліпшилася якість питної води. 600 тонн продукції на рік, які вони можуть виробляти, ледве забезпечує потреби півострова, а потребує її вся Україна. Нам необхідна допомога громадськості і преси. До речі, у Польщі кампанію проти фосфатних порошків очолила дружина президента, пані Кваснєвська, і поляки відмовилися від шкідливої хімії. Потрібно активніше інформувати населення України про масштаби екологічної катастрофи, що насувається. Може? хоч господиням вдасться примусити уряд негайно діяти, якщо вони масово вийдуть на демонстрації протесту з ночвами і брудною білизною замість прапорів.

Читайте також

інші статті