Безпечна побутова хімія


  Переглянути кошик
 
Переглянути кошик
  Безпечна побутова хімія  

Порошок на троні


Автор: Наталія ПОЗНЯК-ХОМЕНКО

Дзеркало Тижня № 1 (529) 15 - 21 січня 2005

 

Хто не пам'ятає з дитинства сакраментальну фразу: «Чистота - запорука здоров'я»? Однак, як виявляється, в цієї медалі є й зворотний бік. Уже не перший рік екологи б'ють на сполох із приводу того, що зростання попиту на синтетичні мийні засоби, які посилено рекламуються по телебаченню, загрожує черговою екологічною кризою.

Річ у тім, що в переважній більшості пральних порошків на нашому ринку основним компонентом є фосфатні сполуки, які потім разом зі стічною водою потрапляють у відкриті водойми. Навіть найсучасніші фільтри для очищення води неспроможні затримати їх. Осідаючи на дно, вони стають добривом для синьо-зелених водоростей, що починають активно розмножуватися, і вода «зацвітає». Всього один грам триполіфосфату натрію стимулює утворення 5-10 кілограмів водоростей. А за даними журналу «Бізнес», у 2002 році в Україні було продано 180-220 тисяч тонн пральних порошків. За мінімальними підрахунками, у воду потрапило 27 тисяч тонн триполіфосфату натрію. Не треба бути великим математиком, щоб оцінити масштаби можливої катастрофи. Зрештою, наслідки нашої боротьби за чистоту можна спостерігати неозброєним оком з весни до осені на будь-якій водоймі.

Синьо-зелені водорості маленькі й безпечні лише на перший погляд. Їх активне розмноження призводить до погіршення смакових якостей води і виникнення неприємного запаху. Перевищення критичної маси водоростей активізує процес саморозкладу, що призводить до забирання з води кисню і виділення натомість метану, сірководню, аміаку, інших токсичних речовин. У результаті гинуть не лише риби. Відомі випадки масового отруєння домашніх тварин, що пили воду з водойм із синьо-зеленими водоростями. Особливу небезпеку може становити момент початкового етапу розкладу біомаси синьо-зелених, коли клітини мікроорганізмів не втратили в своїй більшості здатності до продукування альготоксинів, а азотомісткі компоненти відмерлих клітин починають розкладатися, виділяючи токсичні продукти розпаду.

В останні роки було доведено, що, крім інших видів отруєнь, викликаних водоростями, токсини ціанобактерій активізують розвиток ракових клітин. Щороку смертність серед тих, хто споживає забруднену водоростями воду, в п'ять разів вища, ніж серед тих, хто п'є чисту воду. Досліди в Австралії показали: забруднення питної води синьо-зеленими водоростями призводить до невиношування вагітності, низької ваги новонароджених, уроджених каліцтв, пухлин шлунково-кишкового тракту, підвищення захворюваності та зниження тривалості життя.

Між тим, іще в 60-х роках в СРСР велися дослідження впливу на довкілля і на здоров'я людини синтетичних мийних засобів. Висновки вчених збіглися з результатами досліджень їхніх закордонних колег. У Європі відреагували відповідним чином, а в нас ці факти були приховані.

У багатьох країнах Європи та США ще років двадцять тому почали переходити на випуск безфосфатних пральних порошків. На сьогодні в Німеччині, Італії, Австрії, Норвегії, Швейцарії та Нідерландах діє законодавство, яке забороняє використання фосфатів у пральних порошках. Тут навіть шампунь для автомобілів виробляється на безфосфатній основі. В Бельгії понад 80% порошків не містять фосфатів, у Фінляндії і Швеції - 40%, Великобританії й Іспанії - 25%. В Японії уже до 1986 року фосфатів у пральних порошках не було взагалі, оскільки за шість років до того антифосфатні закони були прийняті в 42 із 48 префектур. Закони про заборону фосфатів у прально-мийних засобах діють у Корейській республіці, на Тайвані, в Гонконзі, Таїланді, ПАР. У США такі заборони охоплюють понад третину штатів.

Але й безфосфатні порошки не панацея - фосфатні сполуки в них заміняються сульфатами та цеолітами, які у великій кількості призводять до загибелі мальків. Крім того, і фосфатні, й цеолітні порошки мають у своєму складі збільшену кількість поверхнево-активних речовин шкідливих як для довкілля, так і для здоров'я людини.

Який же вихід? - запитаєте ви. А вихід є. Пропонує його світу нині саме Україна. А точніше - приватний підприємець із Сімферополя Олександр Качур. Саме він у 1999 році після майже двадцятилітніх спостережень за природою кристалів і експериментів з різними мийними сполуками знайшов спосіб виробництва абсолютно екологічно чистого прального порошку на основі природного мінералу trona. Його інша назва - єгипетська сіль, відома ще 5 тисяч років тому як один із елементів бальзамування єгипетських фараонів. Це - молекула соди і молекула кальцинованої соди, з'єднані двома молекулами води.

Сам мінерал trona у своєму природному стані нагадує іній на деревах. Цікаво спостерігати, як із краплини розчину під електронним мікроскопом на наших очах з'являються голочки-кристалики trona. Через кілька годин їх можна було вже бачити неозброєним оком, а за день-два вони виростали у химерні гілочки, наче корали.

Кристал цей, збагачуючи розчин іонами кисню та водню, які виконують головну мийну функцію, чудово пере навіть у ледь теплій воді. Він досить ефективний на стадії замочування, гарантує швидке й якісне виполіскування, знищує сторонні запахи. А головне - він не викликає алергії, подразнення шкіри рук та органів дихання. Більше того - після прання таким порошком гоїлися давні рани, зникали подразнення.

У Сімферополі провели експеримент: людям, що страждали на алергію, запропонували користуватися безфосфатними порошками на основі мінералу trona. Результат перевершив сподівання: жоден із більш як трьохсот учасників експерименту не поскаржився на алергію, в багатьох минули хронічні прояви, загоїлися виразки на шкірі, поліпшився загальний стан здоров'я. Застосування нових порошків у Криму дало позитивний екологічний ефект: за останні два роки помітно зменшився вміст фосфатів у водах Криму (більшість пансіонатів Криму, які дорожать своєю репутацією, останнім часом користуються тільки порошками на основі природного мінералу).

Виробництво порошку теж екологічно чисте. Спочатку у спеціальних резервуарах, що стоять просто на подвір'ї будинку Качурів, зі спеціального розчину кристалізується trona (одного разу для експерименту Олександр Федорович запустив туди й рибок, і вони спокійно плавали в цьому розчині). Потім відбувається змішування різних компонентів у відповідних пропорціях, а далі порошок у великих мішках «настоюється» у сусідньому ангарі, причому температура «дозрівання» регулюється самим складом порошку. Завершальний етап - просушування, гранулювання (за потребою), фасування.

Усі корисні властивості мінералу trona ще до кінця не вивчені. Мінерал досліджують в Австралії, Польщі, Німеччині й Данії. Є перспективи використання його для очищення питної та стічних вод (в Олександра Федоровича на вікні стоять кілька ПЕТ-пляшок з водою, яку він півроку тому набрав із різних водогонів: в усіх пляшках стінки за цей час вкрилися зеленкуватим нальотом, крім однієї - куди він насипав кристали trona), в медицині (спостерігався позитивний ефект дії кристалів на обпечену поверхню шкіри), в косметиці - для догляду за шкірою. Україна може стати світовим лідером у виробництві екологічно чистої продукції. Український порошок пройшов усебічну експертизу у Варшавському інституті промислової хімії і єдиний з усіх пральних порошків здобув найвищу відзнаку - «Екознак». Більше того - коли у 2001 році Європа потерпала від повені, до Олександра Качура зверталися власники фірм Німеччини, Італії, Чехії, Польщі - український порошок виявився єдиним, який в умовах виведення з ладу очисних споруд, дозволяв досягати бажаного ефекту без шкоди довкіллю.

Між тим, у вільному продажу такого необхідного екологічно чистого порошку в Україні майже немає - поки що придбати його можна лише в самому Сімферополі та подекуди в Києві. Внутрішній ринок зустрів українське ноу-хау брудними ринковими технологіями. Як свідчать результати досліджень, проведених Українським фінансово-промисловим концерном (УФПК - інноваційне підприємство, що впроваджує передові технології екологічного спрямування), український ринок побутової хімії заповнений товарами іноземних промислових гігантів, які, вкладаючи великі кошти в рекламу, абсолютно замовчують негативні наслідки для природи і здоров'я людини використання цих засобів побутової хімії. Є випадки, коли дистриб'ютори отримують відсоток, якщо торгують товаром виключно однієї торгової марки. Більше того - процвітає тіньове виробництво фальсифікованого товару, значно дешевшого за оригінал.

Щоб подолати такі тенденції, необхідно об'єднати зусилля вітчизняних дослідників, розробників, виробників і розповсюджувачів екологічно чистої продукції. Таке завдання поставив перед собою Український фінансово-промисловий концерн. Саме УФПК, спочатку в рамках урядової Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, а з липня минулого року - самотужки шукаючи інвесторів, намагається прорвати завісу мовчання і недобросовісної конкуренції і просунути цей порошок на український ринок. Поки що зареєстрована нова торгова марка «Умка», яка в перспективі має об'єднати не лише екологічно безпечну побутову хімію, але й загалом широку мережу екологічно чистих товарів.

На сьогодні пральні порошки і засоби побутової хімії на основі мінералу trona спроможні допомогти розв'язати багато екологічних проблем. Європа це вже зрозуміла - до Олександра Качура постійно надходять пропозиції про співпрацю від його європейських колег. Чи використає свій шанс Україна, чи й надалі лишатиметься великим смітником, куди сплавлятимуть некондиційний товар - залежить від політики держави. Поки ж спроби утвердити новий товар на українському ринку нагадують швидше бій Дон Кіхота з вітряками. А заручниками ситуації стає кожен із нас.

Від редакції. На Першому українському конкурсі науково-популярних статей «Наука та інновації - суспільству» ця робота була відзначена спеціальними призами - журналу «Химия и жизнь» та МОН України.

 

Читайте також

інші статті


Контакти   Оплата і доставка   Знижки   Самовивіз   Банери   Розсилка   Корисні статті   Запитання - Відповіді  


© Використання матеріалів сайту дозволяється лише з прямим і активним посиланням на сайт.